Статеве і нестатеве розмноження

Тема: Статеве і нестатеве розмноження

Мета: узагальнити знання учнів про форми розмноження організмів;

розвивати вміння учнів порівнювати статеве і нестатеве розмноження,

природне нестатеве розмноження та штучне клонування; розвивати

вміння учнів самостійного здобуття знань.

Тип уроку: комбінований

Форми і методи роботи: «навчальна лабораторія», «Біологічний марафон»,

інтерактивна вправа «»Чи вірите ви, що…?»

Терміни і поняття: репродукція, брунькування, спороутворення, множинний

поділ, поліембріонія, запліднення.

Обладнання: підручник, комп’ютер, таблиці.

Девіз уроку

Плодіться й розмножуйтеся,

І наповнюйте воду в морях

А птаство нехай розмножується на землі

Книга Буття, 1, 22

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Розпочнемо урок з компліментів. Учні роблять компліменти один одному.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

А.Чи вірите ви, що:

– Форма нестатевого розмноження – поділ навпіл;

– брунькування – форма статевого розмноження;

– спороутворення – форма нестатевого розмноження.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ваше тіло складається з мільярдів клітин, але жодна з них не живе так довго, як організм у цілому. Одні клітини живуть декілька годин, інші – роками. Вони утворюються і вмирають, забезпечуючи життя багатоклітинному організму. Організми також народжуються і вмирають, передаючи факел життя своїм нащадкам.

ІУ. Повідомлення теми і мети уроку.

У. Вивчення нового матеріалу

1.Рольова гра « Навчальна лабораторія»

Клас об’єднується у групи за кількістю запитань, які будуть розлядатись. Одночасно, з вивченням свого питання, учні в групах складають кросворд, шифрограму чи головоломку. Під час презентації розповідають новий матеріал та демонструють виконане завдання. Учні інших груп, після прослуховування , розгадують творчі завдання та задають їм запитання по темі.

2.Гра « Біологічний марафон»

Керівником марафону і суддею у змаганнях виступає призначений вчителем учень. Кожна група розв’язує кросворди та головоломки на швидкість.

УІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.

Допишіть речення

Поєднання в одній клітині генетичного матеріалу двох різних особин _________________________________________________________________
Особлива органела сперматозоонів, яка забезпечує їх проникнення в яйцеклітину______________________________________________________
Розбіжність ознак чоловічих і жіночих особин роздільностатевих організмів _______________________________________________________
Сукупність особливостей, за якими, крім власне статевих органів, відрізняються особини різних статей _________________________________

УІІ. Домашня робота. Опрацювати матеріал підручника по даній темі.

Творче завдання. 1. Які переваги та недоліки притаманні статевому розмноженню?

2. Біологія + Символіка. Уявлення про нерозривну єдність чоловічого та жіночого початків відображені в китайському символі ян та інь. Що це за символ?

Будова і утворення статевих клітин

Тема. Будова і утворення статевих клітин

Мета: ознайомити учнів із будовою і процесом утворення статевих клітин

людини; розвивати навики логічного мислення; виховувати повагу до

власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форми і методи роботи: експрес – тести, «конкурс запитань», лабораторні дослідження.

Терміни і поняття:сперматозоїди, яйцеклітини, сперматогенез, овогенез, дозрівання, мейоз, поділ клітин

Обладнання: підручник, мікроскоп, мікропрепарати, таблиці, комп’ютер.

Девіз уроку

Наш розум природою наділений

жагою пізнання істини

Цицерон

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вітання вчителем учнів, побажання успіхів, співпраці. Інтерв’ю: Мені було б цікаво, якби сьогодні на уроці….

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Експрес – тест

Джерелом утворення нового покоління за нестатевого розмноження є: а) гаплоїдні клітини, б) гамети, в) мейоз, г) соматичні клітини.
При нестатевому розмноження новий організм розвивається із: а) зиготи, б) незаплідненого яйця, в) гамети, г) однієї клітини материнського організму.
Новий організм при вегетативному розмноженні розвивається із: а) однієї клітини материнського організму, б) двох клітин материнського організму; в) багатоклітинних частин, що відокремлюються від материнського організму; г) незаплідненого яйця.
В основі вегетативного розмноження лежать процеси: а) регенерації, б) росту, в) линяння.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Стать – це сукупність ознак, які забезпечують статеве розмноження й відрізняють особини різної статі один від одного. Особини різної статі продукують у процесі розмноження різні типи гамет, що забезпечують збільшення генетичного різноманіття їх нащадків. Саме про будову та утворення статевих клітин ми сьогодні будемо з вами говорити.

ІУ. Повідомлення теми та мети уроку.

У. Вивчення нового матеріалу.

1. Інформаційне повідомлення про будову статевих клітин.

2. Особливості розвитку статевих клітин учні вивчають за допомогою прийому «Конкурс запитань». Учні працюють з підручниками та додатковою літературою. Вивчаючи матеріал, готують запитання по даній темі, для однокласників. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.

УІ. Виконання лабораторної роботи №1.

Тема. Будова статевих клітин.

Мета: ____________________________________________________________________________________________________________________________________

Обладнання і матеріали: мікроскопи, предметні та накривні скельця, мікропрепарати сперматозоонів морської свинки, яєчника кішки.

Хід роботи

Розгляньте готовий мікропрепарат сперматозоонів морської свинки, зіставте побачене з малюнком підручника і намалюйте. Позначте на малюнку:

1) головка, 2) шийка,

3) хвостик, 4) акросома

5) ядро, 6)центріоля, 7) мітохондрії.

2. Розгляньте готовий мікропрепарат яєчника кішки, знайдіть дозріваючу яйцеклітину, зіставте побачене з малюнком в підручнику і намалюйте яйцеклітину. Позначте на малюнку:

1.) ядро

2) цитоплазма

3) клітина мембрана

4) вторинні оболонки.

3. Зробіть висновок, відповівши на запитання. Назвіть ознаки відміни статевих клітин від нестатевих? Що подібного і відмінного між чоловічими і жіночими гаметами?

УІІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.

Заповніть таблицю

Порівняльна характеристика яйцеклітини і сперматозоїда

Особливості будови	Яйцеклітини	Сперматозоони
Набір хромосом
Де утворюються?
Розміри
Форма
Наявність поживних речовин
Органели руху

УІІІ. Домашня робота.

Опрацювати матеріал підручника по даній темі.

Творче завдання. З давніх – давен у народі склалися обряди та звичаї, спрямовані на появу й розвиток здорових нащадків. Що вам відомо про такі народні традиції.

Способи розмноження рослин

Тема. Способи розмноження рослин

Мета: ознайомити учнів із способами розмноження рослин ( оранжерея, теплиця, ботанічний сад..); розвивати навики логічного мислення; вчити учнів працювати в групах, висловлювати власну думки, презентувати власні наробки.

Тип уроку: екскурсія ( заочна)

Форми і методи роботи: міні – проект

Терміни і поняття: оранжерея, теплиця, ботанічний сад, дослідна станція.

Обладнання: підручник, мікроскоп, мікропрепарати, таблиці, комп’ютер.

Девіз уроку

«Хто не знає куди прямує,

дуже здивується, якщо потрапить не туди»

М.Твен

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вітання учнів вчителем, побажання успіхів, співпраці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Заповніть таблицю

Порівняльна характеристика типів розмноження

Ознаки	Нестатеве розмноження	Статеве розмноження
Тип поділу клітин
Клітини, які беруть участь
Фази ( гаплоїдна, диплоїдна)
Участь батьківських особин
Ідентичність покоління
Біологічне значення

Перевірка виконання робіт учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розмноження – це універсальна властивість живих організмів, здійснювана на певному етапі індивідуального розвитку. Окремі особини можуть бути безплідними і загинути, не залишивши потомства. Але якщо всі особини виду перестануть розмножуватись, то вид взагалі зникне з лиця Землі. Отже, сьогодні ви будете досліджувати форми розмноження організмів.

ІУ. Повідомлення теми і мети уроку.

У. Вивчення нового матеріалу.

Робота над міні проектом « Форми розмноження організмів»

Учні поділяються на 4 групи і ведуть дослідження по напрямках екскурсії.

Готують презентацію і «екскурсоводи» вкінці ведуть екскурсію по:

І. Оранжерея.

ІІ. Теплиця.

ІІІ. Ботанічний сад.

ІУ. Дослідна станція.

Екскурсоводи у своєму виступи , приблизно, висвітлюють такі питання:

Що таке оранжерея ( теплиця..)
Основні їх завдання.
Перспективи розвитку.
Значення для науки, людини, природи.

Під час роботи над завданнями , учні використовують різні джерела інформації, і також Інтернет. Готують екскурсійний листок із схемами, малюнками, побажаннями і т. д.

УІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія. Метод ПРЕС. Оцінка робіт учнів.

УІІ. Домашня робота. Повторити форми розмноження організмів.

Творче завдання: Деякі організми розмножуються нестатевим способом, якщо умови зовнішнього середовища сприятливі, і статевим – якщо умови несприятливі. Як ви можете пояснити цей факт?

Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень

Тема. Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень.

Мета: ознайомити учнів з генетикою як наукою про спадковість і мінливість організмів; дати знання про основні генетичні поняття; сформувати знання про методи генетичних досліджень.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи та форми роботи: словесні, наочні, елементи інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: спадковість, мінливість, успадкування, ген, генотип, фенотип, алельні гени, гомозигота, гетерозигота, домінантність, рецесивність, чисті лінії, розщеплення, рекомбінація; гібридологічний, генеалогічний, популяційно-статистичний, цитогенетичний, біохімічний, близнюковий, генетично-інженерний методи генетичних досліджень.

Обладнання: таблиця зі схемою “Методи генетичних досліджень,” портрети Г.Менделя та інших генетиків.

Девіз уроку.

Генетика – це не тільки основа біології,

але й філософія життя взагалі та медицини зокрема.

Г.І.Бужієвська

І. Організаційний момент.

Психологічний тренінг “Від уроку я очікую …”

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Діагностична бесіда.

Які властивості живих організмів ви знаєте?
Яку роль відіграють такі фундатентальні властивості живого, як спадковість і мінливість?
Яка наука вивчає явище спадковості і мінливості?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

У 1914 році в Англії ремонтували собор. Роботами керував нащадок першого герцога Шрюсбері Джона Тальбота, похованого у цьому соборі 1453 року. Джон Тальбот був історичною постаттю. Він воював проти Жанни д’Арк і помер від ран. Чотирнадцять поколінь відділяли рицаря п’ятнадцятого століття від його нащадків початку двадцятого.

Нащадок розкрив гробницю. Те, що в ній лежав Тальбот, не викликало сумнівів. На кістках п’ятнадцятого століття були ушкодження, які свідчили про рани, згадувані літописцями Столітньої війни. Про встановлення портретної схожості не могло бути й мови. І тут виявився неспростовний доказ спорідненості, надійніший, аніж засвідчені нотаріусом генеалогічні документи: на одному з пальців скелета дві фаланги зрослися в одну.

Нащадок порубаного французами герцога радісно простягнув свідкам, що були присутні під час розкриття гробниці, свою руку з розчепіреними пальцями. На тій же руці, що й у скелета, ті ж дві фаланги виглядали як одна. їх зростив домінантний алель, фенотипічний прояв якого в медицині називають симфалангією.

Отакою є сила гена. Така сила спадковості.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Надання необхідної інформації.

Інформаційне повідомлення.

Генетика – наука про закономірності спадковості та мінливості організмів. Датою народження генетики вважається 1900 рік.
Етапи становлення генетики.

(1865 р.) 1900-1930 рр. – період класичної генетики:

– створення теорії гена та хромосомної теорії спадковості;

– формування уявлень про співвідношення генотипу та фенотипу, взаємодію генів, генетичні принципи індивідуального добору в селекції;

– залучення генетичних ресурсів планети для цілей селекції.

1930-1953 рр. – період неокласичної генетики:

– роботи в галузі штучного мутагенезу;

виявлення того, що ген одночасно є і елементарною одиницею спадковості, і складною структурою;

– обґрунтування принципів популяційної генетики;

– створення біохімічної генетики, з’ясування ролі ДНК.

З 1953 р. – епоха молекулярної генетики:

– розкриття структури та встановлення ролі ДНК як носія спадкових ознак організму;

– з’ясування на молекулярному рівні природи гена;

– початок робіт у галузі генної інженерії.

Основні генетичні поняття, терміни: ген, алельні гени, домінантність, рецесивність, генотип, фенотип, чисті лінії, гомозигота, гетерозигота. (Розповідь учителя з елементами бесіди, демонстрація натуральних та гербарних об’єктів сортів рослин.)
Основні генетичні символи.

Р – батьківські особини, взяті для схрещування.

Х – знак схрещування.

♀ – жіноча особина.

♂ – чоловіча особина.

F_1,2..n– гібридні покоління.

АА, аа – гомозиготи.

Аа – гетерозиготи.

VІ. Інтерактивна вправа.

Робота в міні групах.

Учні з’ясовують методи генетичних досліджень.

І група. Гібридологічний метод.

ІІ група. Генеологічний метод.

ІІІ група. Популяційно-статистичний метод.

ІV група. Цитогенетичний метод.

V група. Біохімічний метод.

VІ група. Близнюковий метод.

VІІ група. Генетично-інженерний метод.

VІІ. Рефлексія.

Заповнити таблицю “Методи генетичних досліджень”.

Метод досліджень	В чому полягає	Значення
1. Гібридологічний
2. Генеалогічний
3. Популяційно-статисничний
4. Цитогенетичний
5. Біохімічний
6. Близнюковий
7. Генетично-інженерний

VІІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання і мотивація.

ІХ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику. Підготувати повідомлення про життя і наукову діяльність Г. Менделя.

Перший і другий закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи

Тема. Перший і другий закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.

Мета: сформувати уявлення про закони Г.Менделя, як закони статистичні; показати цитологічні основи законів Г.Менделя.

Тип уроку: комбінований.

Методи та форми роботи: словесно-інформаційні, наочні, елементи інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: чисті лінії, гомозигота, гетерозигота, моногібридне схрещування, розщеплення.

Обладнання: таблиця “Моногібридне схрещування,” портрет Г.Менделя.

Девіз уроку.

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’таю.

Конфуцій.

І. Організаційний момент.

Психологічний тренінг “Подаруй товаришу посмішку”.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Біологічний диктант.

1. Наука, яка вивчає закономірності спадковості й мінливості організмів.

2. У якому році ця наука “отримала” свою назву?

3. Що є основною одиницею спадковості?

4. Сукупність генів організму.

5. Назвіть основні загальнобіологічні властивості всіх живих організмів.

6. Місце розміщення гена у хромосомі.

7. Парні хромосоми, однакові за будовою і спадковою інформацією.

8. Набір хромосом у соматичних клітинах.

9. Перерахуйте методи генетичних досліджень та розкрийте зміст одного з них (на вибір).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Гра “Мікрофон”.

Учні за допомогою “Мікрофона” самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення. Наприклад: Дайте відповідь на запитання: “Що я буду знати, після цього уроку?”

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

(Монітор комп’ютера).

V. Надання необхідної інформації.

1. Життя і наукова діяльність Г. Менделя. (Повідомлення учнів.)

2. Моногібридне схрещування. І-ІІ закони Г.Менделя. (Розповідь учителя.)

Моногібридне схрещування.

Р F₁	Об’єкт Генотип Фенотип Гамети Генотип Фенотип	Квітки гороху ♀ АА _Х ♂ аа Червоні Білі А а Аа (100%) Червоні (100%)	Одноманітність гібридів першого покоління (перший закон Менделя)
F₁ F₂	Генотип Фенотип Гамети Генотип Фенотип	♀ Аа _Х ♂Аа Червоні Червоні А,а А,а АА Аа Аа аа 1:2:1 черв. черв. черв. білі 3:1	Розщеплення ознак (другий закон Менделя)

VІ. Інтерактивна вправа.

Робота в групах.

І група. Записати формулу статистичного характеру закону одноманітності.

ІІ група. Записати формулу статистичного характеру закону розщеплення.

VІІ. Рефлексія.

Розв’язання задач.

Задачі.

У гарбуза білий колір плодів А домінує над жовтим а. Який буде зовнішній вигляд F₁, якщо схрестити гарбуз гомозиготний за білим кольором із гарбузом гомозиготним за жовтим кольором?
У помідорів ген, що зумовлює нормальний ріст – Р, домінує над геном карликовості – р. Яке буде за фенотипом покоління від схрещування гібридних рослин?

VІІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання і мотивація.

ІХ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику. Розв’язати задачу.

У людини карий колір очей (В) домінує над блакитним (в). Гетерозиготна кароока жінка вийшла заміж за гетерозиготного кароокого чоловіка. Визначити ймовірність народження у них блакит

Третій закон Г.Менделя, його статистичний характер і цитологічні основи

Тема. Третій закон Г.Менделя, його статистичний характер і цитологічні основи.

Мета: сформувати уявлення про ІІІ закон Г.Менделя, показати цитологічні основи закону, навчити учнів розв’язувати задачі з генетики.

Тип уроку: комбінований.

Методи та форми роботи: словесні, наочні, практичні, елементи інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: дигібридне схрещування, рекомбінація, гетерозигота, дигетерозигота, алель, решітка Пенета.

Обладнання: таблиця “Дигібридне схрещування,” портрет Г.Менделя.

Девіз уроку.

Не бійся що не знаєш, –

Бійся що не навчишся.

(Народна мудрість.)

І. Організаційний момент.

Вправа “Привітання, побажання хорошого настрою”.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Експрес-тести.

1. Ділянка, яка визначає спадкові ознаки: а) ген; б) іРНК; в) тРНК; г) плазміда.

2. Гени, що перебувають у різних станах, але займають одне й те саме місце в гомологічних хромосомах: а) домінантні; б) спадкові; в) рецесивні; г) алельні.

3. Наука про закономірності спадковості та мінливості організмів: а) біологія; б) генетика; в) селекція; г) цитологія.

4. Ознака, дія якої у гібридів першого покоління (згідно за І законом Менделя) пригнічується: а) домінантна; б) рецесивна.

5. Здатність живих організмів набувати нових ознак та їхніх станів у процесі онтогенезу: а) мінливість; б) спадковість; в) подразливість; г) провідність.

6. Організми, отримані внаслідок статевого розмноження: а) одноклітинні; б) колоніальні; в) гібридні.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

(Монітор комп’ютера).

ІV. Надання необхідної інформації.

Закономірності спадковості Г.Менделя. ІІІ закон Г.Менделя (закон незалежного успадкування ознак).

Р F₁	Об’єкт Гамети	Квітки гороху ♀ ААВВ _Х ♂ аавв АВ ав АаВв
F₂	Гамети Генотип Фенотип	♀ АаВв _Х ♂ АаВв АВ, Ав, аВ, ав АВ, Ав, аВ, ав 1ААВВ:2ААВв:2АаВВ: 4АаВв:1Аавв:2Аавв:1ааВВ: 2ааВв:1аавв 9:3:3:1	Третій закон Менделя

V. Інтерактивна вправа.

Вправа “Хто швидше”.

Записати формулу статистичного характеру закону незалежного комбінування ознак.

VІ. Рефлексія.

Розв’язування задач.

При схрещуванні двох морських свинок із чорним і кудлатим хутром отримано 10 чорних свинок з кудлатим хутром, 3 чорних з гладеньким, 4 білих з кудлатим, 1 біла з гладеньким хутром. Які генотипи батьків?
У людини карий колір очей домінує над блакитним, а здібність краще володіти правою рукою домінує над ліворукістю. Гени обох ознак знаходяться в різних хромосомах. Кароокий правша одружився з дівчиною, що мала блакитні очі й була лівшою. Яких нащадків щодо зазначених ознак слід чекати в такій родині, якщо юнак гетерозиготний за обома ознаками?

VІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику. Розв’язати задачу.

У томатів червоне забарвлення плодів R домінує над жовтим забарвленням r, а високорослість Н – над карликовістю h.

Дигетерозиготну червоноплідну рослину схрещено з жавтоплідною карликовою рослиною. Визначте генотип та фенотип гібридів першого покоління.

Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування

Тема: Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування.

Мета: дати поняття про відхилення законів при розщепленні від кількісних співвідношень, встановлених Г.Менделем, дати знання про явище зчепленого успадкування; загальне уявлення про хромосомну теорію спадковості.

Тип уроку: комбінований.

Методи та форми роботи: словесні, наочні, вправи: “Пригадай”, “Пошук інформації”.

Терміни та поняття: проміжний характер успадкування, зчеплене успадкування, кросинговер, генетичні карти хромосом, хромосомна теорія спадковості.

Обладнання: таблиця зі схемою проміжного характеру успадкування, зчеплене успадкування.

Девіз уроку.

“Не тільки сама істина

дає впевненість, але й пошук її.”

Б. Паскаль.

Хід уроку.

І. Організаційних момент.

Налаштовуємося на біологію. Усміхнімося один одному і побажаймо успіхів.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа “Пригадай”.

Скільки генів може бути в одній хромосомі?
Як успадковуються ознаки, що визначають гени, які розміщені на одній хромосомі?
Що таке кросинговер?

ІІІ. Повідомлення теми і теми уроку.

(Монітор комп’ютера.)

ІV. Надання необхідної інформації.

Інформаційне повідомлення.

Відхилення при розщепленні від кількісних співвідношень, встановлених Г.Менделем. (Інформаційне повідомлення).
Проміжний характер успадкування. (Розповідь вчителя з використанням слайдів).
Явище зчепленого успадкування. (Пояснення вчителя з використанням слайдів).

V. Інтерактивна вправа.

1. Вправа “Пошук інформації.” Учні працюють в малих творчих групах. Для груп розробляються питання, відповіді на які можна знати в підручнику, довідковій літературі.

І група. Закономірності при кросинговері.

ІІ група. Генетичні карти хромосом.

2. Хромосомна теорія спадковості. (Самостійна робота, запис основних положень.

VІ. Рефлексія.

Розв’язування задач.

1. Кохінурові норки (світле забарвлення з чорним хрестом на спині) виходять у результаті схрещування білих норок із темними. Схрещування між собою білих норок дає білих нащадків, а схрещування між собою темних норок – темних. Які нащадки вийдуть від схрещування кохінурових норок із білими?

2. У дрозофіли сіре забарвлення тіла та нормальні крила визначаються домінантними генами В і V, а чорне забарвлення тіла та зародкові крила залежать від рецесивних генів b i v. Визначте зовнішній вигляд батьків у таких схрещуваннях: а) ВВVV х Вbvv.

VІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.

Вивити параграф підручника. Розв’язати задачу.

Диплоїдний набір хромосом у клітинах

людини – 46 собаки – 78

голуба – 80 аскариди – 4

кота – 38 шимпанзе – 48

жаби – 26 корови – 60

Визначте число груп зчеплення у кожного з перелічених організмів.

Зчеплене зі статтю успадкування

Тема: Зчеплене зі статтю успадкування.

Мета: поглибити знання учнів про явище зчепленого успадкування; ознайомити з захворюваннями людини, пов’язаними з успадкуванням, зчепленим зі статтю.

Тип уроку: комбінований.

Методи та форми роботи: словесні, наочні, елементи інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: нестатеві хромосоми, аутосоми, гетерохромосоми, гомогаметна та гетерогаметна стать, зчеплене зі статтю, каріотип, успадкування.

Обладнання: таблиця “Зчеплене успадкування”, набори хромосом різних каріотипів.

Девіз уроку.

Будь терплячим і наполегливим,

тоді успіх прийде неодмінно.

Хід уроку.

І. Організаційних момент.

“Чарівна посмішка”.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод “Мікрофон”.

Що таке група зчеплення?
Скільки груп зчеплення є в організмів певного виду?
Яке явище називається зчепленим успадкуванням?
Чому дорівнює сила зчеплення генів у групі зчеплення?
Чи можуть гени, які входять до групи зчеплення, успадковуватись незалежно?
Що зазначено на генетичних картах хромосом? Як визначають відстань між генами в хромосомі?
Які основні положення хромосомної теорії спадковості Т.Моргана?
Як хромосомна теорія вплинула на розвиток генетики та біології в цілому?

ІІІ. Повідомлення теми і теми уроку.

(Монітор комп’ютера).

ІV. Надання необхідної інформації.

Проблемне запитання.

Від чого залежить визначення статі? (Обґрунтування)

Хромосомне визначення статі. (Розповідь учителя з елементами бесіди).

1) У людини жінка чоловік

44+ХХ 44+ХУ

Ауто соми- статеві

-нестатеві хромосоми

Отже, у людини 44А+ХХ – жін. стать – каріотип жінки

44А+ХУ – чол. Стать – каріотип чоловіка

2) Механізм визначення статі організму. (Розповідь учителя).

3) Вплив факторів зовнішнього середовища на стать майбутнього організму. (Повідомлення учнів).

Співвідношення статей і його регуляція. (Самостійна робота учнів).

Завдання. Проаналізувати статистичну закономірність утворення чоловічої і жіночої статі за схемою схрещування батьківських організмів, використовуючи генетичну символіку.

Успадкування, зчеплене зі статтю. (Розповідь учителя).

V. Інтерактивна вправа.

“Творча лабораторія”. (Працюючи в групах учні за допомогою підручника, додаткової літератури досліджують захворювання людини, зчеплене зі статтю.)

І група. Дальтонізм (нездатність розпізнавати деякі кольори).

ІІ група. Гемофілія (нездатність крові зсідатися).

VІ. Рефлексія.

Розв’язування задач.

Чоловік, хворий на гемофілію, одружується зі здоровою жінкою, батько якої потерпав від гемофілії. Визначте ймовірність народження в цій родині здорових дітей.
У людини ген, що викликає одну з форм колірної сліпоти, або дальтонізм, локалізовано в Х-хромосомі. Стан хвороби викликається рецесивним геном, стан здоров’я – домінантним. Дівчина, що має нормальний зір, батько якої хворів на колірну сліпоту, виходить заміж за здорового чоловіка, батько якого також потерпав від колірної сліпоти. Який зір можна очікувати в дітей від цього шлюбу?

VІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювання матеріал в підручнику. Скласти кросворд з вивченої теми.

Взаємодія генів. Позаядерна спадковість

Тема: Взаємодія генів. Позаядерна спадковість.

Мета: познайомити учнів з ефектами взаємодії генів; дати уявлення про явища цитоплазматичної спадковості та її ролі.

Тип уроку: комбінований.

Методи та форми роботи: наочні, словесні, елементи інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: епістаз, комплементарність взаємодія генів, полімерія, кододомінування, позаядерна спадковість.

Обладнання: таблиця “Взаємодія генів”, таблиці, що демонструють вияви цитоплазматичної спадковості.

Девіз уроку.

Якщо хочете чогось навчитися,

робіть це!

Р.Шанк.

Хід уроку.

І. Організаційних момент.

Побажання удачі і доброго настою один одному.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Біологічний диктант.

Нестатеві хромосоми – (ауто соми).
Каріотип чоловіка – (44А+ХУ).
Каріотип жінки – (44А+ХХ).
Гетерозиготна особина продукує (два) сорти гамет.
Гомозиготна особина продукує (один) сорт гамет.
Стать майбутнього організму визначається в момент (запліднення).

ІІІ. Повідомлення теми і теми уроку.

(Монітор комп’ютера).

ІV. Надання необхідної інформації.

1. Взаємодія генів. (Інформаційне повідомлення).

V. Інтерактивна вправа.

1. Вправа “Поміркуй”.

Поясніть схему:

Багато хромосом → багато генів → 1 ознака.

2. Вправа “Шпаргалка”.

Учні працюють з підручником, додатковою літературою, виконуючи навчальне завдання. Створюють власну шпаргалку за якою будують свою відповідь.

Завдання для груп.

І група. Що таке цитоплазматична спадковість і чим вона зумовлена?

ІІ група. Яку роль відіграє цитоплазматична спадковість?

ІІІ група. Наведіть приклади явищ цитоплазматичної спадковості.

VІ. Рефлексія.

Самостійна робота. Заповнити таблицю.

Вид взаємодії	Характеристики	Приклади
1. Взаємодія алель них генів. 2. Множинний алелізм. 3. Комплементарність а) Летальні гени б) Полімерія 4. Епістаз. 5. Полігенне успадкування.

VІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти сенкан з вивченої теми.

Розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування)

Практична робота № 1 Розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування).

Мета: навчити учнів розв’язувати елементарні задачі з генетики.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, застосування практичних вмінь та навичок.

Методи та форми роботи: словесно – інформаційні, вправа “Світлофор”.

Терміни та поняття: генотип, моногібридне і дигібридне схрещування, рецесивна і домінантна ознаки, гомозиготні і гетерозиготні особини.

Обладнання: інструктивні картки, таблиці : “Моногібридне схрещування”, “Дигібридне схрещування”.

Девіз уроку.

Людина, що не знає нічого,

може навчитися,

справа тільки в тому,

щоб запалити в ній бажання вчитися.

Д.Дідро.

Хід уроку.

І. Організаційних момент.

Побажання удачі і доброго настрою один одному.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа “Ти мені, я тобі” (Учитель ставить запитання по попередній темі, називаючи учня, що відповідатиме на нього. Вправа триває до тих пір поки будуть не повторені основні ключові питання попередньої теми.)

ІІІ. Повідомлення теми і теми уроку.

(Монітор комп’ютера).

ІV. Надання необхідної інформації.

Правила, які допоможуть подолати труднощі в розв’язанні генетичних задач.

Правило перше.

Якщо при схрещуванні двох фенотипно однакових особин у їхніх нащадків спостерігається розщеплення ознак, то ці особини є гетерозиготними.

Правило друге.

Якщо внаслідок схрещування особин, які відрізняються фенотипно за однією парою ознак, з’являється потомство, у якого спостерігається разщеплення за тією самою парою ознак, то одна з батьківських особин була гетерозиготною, а друга – гомозиготною за рецесивною ознакою.

Правило третє.

Якщо при схрещуванні фенотипно однакових (за однією парою ознак) особин у першому поколінні гібридів відбувається розщеплення ознак на три фенотипні групи у співвідношенні 1:2:1, то це свідчить про неповне домінування ознаки і про те, що батьківські особини є гетерозиготними.

Правило четверте.

Якщо при схрещуванні двох фенотипно однакових особин в потомстві відбувається резщеплення ознак у співвідношенні 9:3:3:1, то вихідні особини були дигетерозиготними.

V. Виконання практичної роботи № 1.

Розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування).

При схрещуванні двох морських свинок з чорним хутром отримано потомство: 5 чорних свинок і 2 білих. Які генотипи батьків?.
При схрещуванні кудлатої та гладкошерстої морських свинок отримано потомство: 2 гладкошерсті й 3 кудлаті свинки. Відомо, що гладкошерстість – домінантна ознака. Які генотипи батьків?
При схрещуванні півня і курки, які мали строкате пір’я, отримано потомство: 3 чорних курчат, 7 строкатих, 2 білих. Які генотипи батьків?
Відомо, що нормальний ріст у вівса домінує над гігантським, а рання стиглість – над пізньою. Всі вихідні рослини гомозиготні, а гени обох ознак знаходяться в різних хромосомах.

І. Поясніть, які ознаки будуть притаманні гібридам від схрещування гомозиготного ранньостиглого вівса нормального росту з пізньостиглим вівсом гігантського росту?

ІІ. Який результат дає подальше схрещування між собою таких гібридів?

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Підготуватися до підсумкового уроку.

Розмноження організмів. Закономірності спадковості

Підсумковий урок з теми: “Розмноження організмів. Закономірності спадковості.”

I рівень.

Нестатеве розмноження відбувається за рахунок: а) розвитку з незаплідненої яйцеклітини; б) окремих нестатевих клітин; б) відокремлення багатоклітинних частин; г) вегетативних органів рослин або їхніх частин.
Під час овогенезу утворюються: а) сперматозоїди; б) яйцеклітини.
Зигота, з якої розвиваються гібриди першого покоління нащадків від схрещування АА х аа, зветься: а) гомозиготою; б) гетерозиготою.
Генотип це: а) сукупність генів організму; б) сукупність хромосом організму; в) сукупність ознак організму.
Який набір хромосом у зиготі характерний для більшості видів організмів? а) диплоїдний; б) гаплоїдний; в) тетраплоїдний.
Процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини це: а) партеногенез; б) поліембріонія.

II рівень.

Гідра розмножується: а) статево; б) нестатево; в) вегетативно; г) брунькуванням.
Перший закон Г.Менделя: а) розщеплення у співвідношенні 3:1; б) різноманітності гібридів першого покоління; в) одноманітності гібридів першого покоління; г) прояву рецесивної ознаки.
Вказати гомозиготну особину за однією алеллю гена і гетерозиготну за другою: а) аавв; б) ААВв; в) ААвв, г) ааВВ; д) АаВв.
Переваги статевого розмноження над нестатевим пов’язані з: а) великою кількістю нащадків; б) великою генетичною різноманітністю нащадків; в) більшим поширенням нащадків; г) нижчою чутливістю індивідуума до дії середовища.
Ознаки людини, які успадковуються зчеплено зі статтю – це а) дальтонізм; б) група крові; в) гемофілія; в) колір очей..
Який метод дослідження спадковості використовується при хромосомних хворобах? а) генеалогічний; б) цитогенетичний; в) популяційно-статистичний.

III рівень.

У яких випадках використовують гібридологічний метод генетичних досліджень?
Чим обумовлені відмінності між чоловічими та жіночими статевими клітинами?
Порівняти повне і неповне домінування при моногібридному схрещуванні. Навести приклади.

IV рівень. (Одне завдання на вибір.)

Охарактеризувати способи розмноження, які властиві рослинам різних відділів.
2. Задача. У морських свинок вихраста (розеткова) шерсть (Р) домінує над гладкою (р), а чорне забарвлення тіла (В) над білим (в). Гомозиготна розеткова чорна свинка схрещена із гладкошерстим білим самцем. Які генотип і фенотип будуть у потомства F₁та F₂?

Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість

Тема: Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість.

Мета: розширити поняття про спадкову мінливість як одну з основних властивостей живої природи; сформувати уявлення про комбінативну мінливість.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи та форми роботи: наочні, словесні, вправи: “Пригадай”, “Шпаргалка”, “Конкурс запитань”, метод “Мікрофон”.

Терміни та поняття: спадкова мінливість, комбінативна мінливість, мутаційна мінливість, генотип, кросинговер, комбінація, рекомбінація.

Обладнання: таблиці: “Комбінативна мінливість”, “Мутаційна мінливість”, комп’ютер.

Девіз уроку.

Збирайте факти!

З них народжуються думки.

Хід уроку.

І. Організаційних момент.

Вправа “Графічне зображення настрою”.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа “Пригадай”.

Що вивчає наука генетика?
Які властивості організмів вивчає генетика?
Що таке ген?
Чи може ген змінюватися?
Які є стани гена?
Чи впливає середовище на прояв генотипу?
Чи можна керувати проявом генотипу?
Чи завжди можна прогнозувати прояв генотипу?

ІІІ. Повідомлення теми і теми уроку.

(Монітор комп’ютера).

ІV. Надання необхідної інформації.

Інформаційне повідомлення.

Джерела комбінативної мінливості. (Робота учнів з підручником, додатковою літературою, складання схеми.

V. Інтерактивна вправа.

Вправа “Шпаргалка”. Учні працюють з підручником, додатковою літературою, виконуючи навчальне завдання. Створюють власну шпаргалку, за якою будують свою відповідь.

І група. Значення комбінативної мінливості для організму і еволюції.

ІІ група. Значеня мутаційної мінливості для організму і еволюції.

Метод “Мікрофон”.

1. Що таке мутації?

2. Які положення мутаційної теорії?

VІ. Рефлексія.

Вправа “Конкурс запитань”. (Учні в процесі вивчення матеріалу готують по декілька запитань. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.)

VІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти тест – відповідність.

Види мутацій. Мутагени

Тема: Види мутацій. Мутагени.

Мета: дати поняття про типи мутацій та їх причини; про мутагени, їх види; з’ясувати значення мутацій у природі та житті людини; навчити спостерігати за мутантними формами та порівнювати їх з нормальними.

Тип уроку: комбінований.

Методи та форми роботи: наочні, словесні, творча лабораторія, вправа “Поміркуй”.

Терміни та поняття: мутації, мутагени, мутанти, генеративні та соматичні мутації, летальні, сублетальні, геномні, генні мутації.

Обладнання: таблиця: “Мутації”, колекції, фото мутантів, колекція мух дрозофіл, мікроскопи, готові мікропрепарати нормальних і мутантних дрозофіл.

Девіз уроку.

Все повинно змінюватися для того,

Щоб усе залишилось по старому.

Д.Лампедуза.

Хід уроку.

І. Організаційних момент.

Привітання, побожання хорошого настрою.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Біологічний диктант.

Комбінативна мінливість пов’язана із виникненям різних комбінацій …

Джерелами комбінативної мінливості є: …

Комбінативна мінливість забезпечує …

Мутації – стійкі зміни генотипу, які виникають раптово і призводять …

Основи вчення про мутації заклав голландський учений …

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

(Монітор комп’ютера).

ІV. Надання необхідної інформації.

Інформаційне повідомлення.

Основні типи мутацій.

V. Інтерактивна вправа.

Творча лабораторія.

Групи досліджують мутагенні фактори.

І група. Фізичні мутагени.

ІІ група. Хімічні мутагени.

ІІІ група. Біологічні мутагени.

Вправа “Поміркуй”.

У чому суть закону гомологічних рядів спадкової мінливості? (Самостійна робота учнів з підручником).

VІ. Рефлексія.

Лабораторна робота № 2.

Хід роботи.

Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння.

Наведіть мікроскоп у робоче положення.
Розгляньте на малому збільшенні нормальні форми дрозофіли. Опишіть їх колір тіла, довжину крил, колір очей, тощо.
Розгляньте мутантні форми дрозофіли. Опишіть їх форму і розмір тіла, колір очей, тіла тощо.
Дані спостережень занесіть у таблицю.

Форми дрозофіл	Форма і колір очей	Форма і розмір крил	Забарвлення	Інші ознаки
Нормальна
Мутантна

Зробіть висновки:
1. Що таке мутації?
2. Як мутації можуть впливати на фенотип?
3. Порівняйте життєдіяльність нормальних і мутантних форм дрозофіл.

VІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти кросворд “Мутаційна мінливість. Типи мутацій”.

Модифікаційна мінливість. Лабораторна робота № 3. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої

Тема: Модифікаційна мінливість. Лабораторна робота № 3. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.

Мета: розширити знання учнів про неспадкову мінливість; дати знання про властивості модифікаційної мінливості; навчити будувати варіаційний ряд і криву.

Тип уроку: комбінований.

Методи та форми роботи: наочні, словесні, використання інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: неспадкова мінливість, модифікація, варіанта, варіативний ряд, варіативна крива, норма реакції.

Обладнання: таблиця “Модифікаційна мінливість”, гербарії рослин, насіння квасолі, бобів, бульби картоплі; листя акації, вишні, клена.

Девіз уроку.

“Мистецтво навчання не потребує нічого іншого

ніж умілий розподіл часу”.

Ян.А.Коменський.

Хід уроку.

І. Організаційних момент.

Психологічний тренінг “Від уроку я очікую…”.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Експрес-тести.

Мутації виникають: а) поступово; б) раптово.
Наступним поколінням передаються мутації, що відбулися в клітинах: а) соматичних; б) статевих.
Мутація проявляється у фенотипі в організмі: а) будь-якому; б) гомозиготному; в) гетерозиготному.
Для мутацій не характерна властивість: а) постійність; б) масовість; в) успадковуваність; г) адаптивність; д) неспрямованість.

ІІІ. Повідомлення теми і теми уроку.

(Монітор комп’ютера)ю

ІV. Надання необхідної інформації.

Інформаційне повідомлення.

Модифікаційна мінливість – це зміни ознак організму (його фенотипу), спричинені змінами умов середовища життя і не пов’язані зі змінами генотипу.
Загальні властивості модифікаційної мінливості:

– визначеність;

– масовість;

– неуспадкованість;

– тимчасовість;

– спрямованість;

– пристосувальність.

V. Інтерактивна вправа.

Робота в групах.

І група. Значення модифікаційної мінливості.

ІІ група. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.

VІ. Рефлексія.

Виконання лабораторної роботи № 2. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.

Хід роботи.

Візьміть максимальну кількість об’єктів, яку ви зможете дослідити у термін, визначений для виконання роботи.
Полічіть ознаки, наприклад, для колосків – кількість зерен; для бульб картоплі – кількість вічок; для листків – їх довжину.
Запишіть отримані дані варіаційного ряду в таблицю:

n	V	P	∑	M
Загальна кількість варіант ряду	Варіанта	Частота зустрічальності варіант	Сума	Середня величина ознаки

Побудуйте варіаційну криву за даними, наведеними у таблиці:

– на осі абсцис відкладіть варіанти ознаки від найменшого числа до найбільшого.

– на осі ординат відкладіть частоту зустрічальності ознаки. Від горизонтальної осі поставте перпендикуляри до рівня, що відповідає частоті повторюваності кожної варіанти. Точки перетину перпендикулярів з лініями, що відповідають частоті повторюваності варіант, з’єднайте прямими.

5. Користуючись формулою, розрахуйте середню величину мінливості ознаки: , де М – середня величина, ∑ – знак суми, V – варіанта, Р – частота повторюваності, n – загальна кількість об’єктів в ряду.

6. Середню величину ознаки (М) внесіть до таблиці.

Висновок: Дайте відповідь на запитання:

а) яка закономірність модифікаційної мінливості вами установлена?

б) організм успадковує ознаку як таку, чи норму реакції?

в) чому об’єкти з однаковим генотипом відрізняються один від одного фенотипові?

VІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання і мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти тести на відповідність.

Розв’язування типових задач на визначення виду мутацій

Практична робота № 2. Розв’язування типових задач на визначення виду мутацій.

Мета: сформувати практичні вміння й навички розв’язування задач на визначення виду мутацій.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, застосування практичних вмінь та навичок.

Методи та форми роботи: словесні, наочні, практичні, гра “Ти мені – я тобі”

Терміни та поняття: хромосомні мутації, алель, мутантні гени, генетичний код.

Обладнання: інструктивна картка, картка “Генетичний код”.

Девіз уроку.

Розум полягає не лише у знанні,

але й у вмінні застосовувати ці зання.

Арістотель.

Хід уроку.

І. Організаційних момент.

Психологічний тренінг.

“Побажаємо один одному успіху…”

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Визначте тип мутацій:

мутації, які виникають у статевих клітинах і успадковуються при статевому розмноженні, – це …
мутації, які виникають у несстатевих клітиках і успадковуються при вегетативному чи нестатевому розмноженні, – це…
мутації, які спричиняють загибель організмів ще до моменту народження або до настання здатності до розмноження, – це…
мутації, які знижують життєздатність особин, – це…
мутації, які за звичних умов не впливають на життєздатність організмів, – це…
мутації, які пов’язані зі зміною кількості наборів хромосом, – це…
мутації, які виникають у результаті перебудови хромосом, – це…
мутації як стійкі зміни окремих генів, спричинені порушенням послідовності нуклеотидів у молекулах нуклеїнових кислот, – це…
мутації, які виникають без впливу мутагенних факторів, зокрема як помилки під час відтворення генетичної інформації, – це…
мутації, які викликаються cпеціально спрямованою дією мутагенних факторів, – це…

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

(Монітор комп’ютера).

ІV. Виконання практичної роботи № 2.

Розв’язування типових задач на визначення виду мутацій.

В одній із популяцій тварин кількість хромосомних мутацій становить близько 7 на 1000 новонароджених. Розрахуйте частоту виникнення хромосомних мутацій у даній папуляції. (Частоту мутацій можна обчилити за формулою: , де P_m – частота появи мутацій, M – кількість виявлених мутантних фенотипів, N – загальна кількість обстежених організмів.
В алелі дикого типу (вихідний ген) – ЦЦЦ ГГТ АЦЦ ЦЦЦ ГГГ – відбулася така мутація: ЦАЦ ГГТ АЦЦ ЦЦЦ ГТГ. Визначити вид мутації. Порівняти фрагменти білкової молекули, яка кодується вихідним і мутантним генами.
Яка зміна кодуючого ланцюга ДНК – АГГ ТГА ЦТЦ АЦГ АТТ – більшою мірою вплине на первинну структуру білка: випадіння одного першого нуклеотиду з другого триплету або випадіння усього другого триплету? Запишіть відповідні ділянки білкових мобекул у нормі та після мутаційних змін у гені.
В алелі дикого типу (вихідний ген) – ЦЦЦ ГГТ АЦЦ ЦЦЦ ГГГ – відбулася така мутація: ЦЦЦ ЦЦА ТГГ ЦЦЦ ГГГ. Визначити вид мутації. Порівняти фрагменти пептидів, що кодуються нормальним і мутантним генами.

V. Рефлексія.

Інтелектуальна гра: “Ти мені, я – тобі”. Робота в парах. Взаємоопитування, взаємооцінка, корекція.

VI. Підсумок уроку.

Оцінюваня і мотивація

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику. Підготувати повідомлення “Модифікаційна мінливість”.

Основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів

Тема: Основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів.

Мета: розширити знання учнів про генетику, як науку; основи генетики людини; дати основні генетичні поняття; ознайомити з методом генетичних досліджень.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи і форма роботи: наочні, словесні, елементи інтерактивних технологій.

Терміни і поняття: генетика, алельні гени, гомологічні хромосоми, домінантна і рецесивна ознаки, генотип, фенотип, спадковість, мінливість; гібридологічний, генеалогічний, популяційно-статевий, цитогенетичний, біохімічний, близнюковий метод.

Обладнання: таблиці, схеми.

Девіз уроку:

«Дорога довжиною в тисячу лі починається з першого кроку ». Китайське прислів’я

Хід уроку.

1. Організація класу

Психологічний тренінг: «Працюємо разом – досягнемо більше, тому, що… »

2. Актуалізація опорних знань.

Метод «Інтелектуальна розминка»

Які ви знаєте властивості організмів?
Що таке спадковість?
Що таке мінливість?
Що вивчає наука генетика?
Де міститься гени? Які вони бувають?
Які організми називають гомозиготними ?
Які організми гетерозиготними?
3. Мотивація навчальної діяльності.

Метод «Приваблива мета.» Учитель формує цікаву для учнів мету, розв’язуючи тим самим навчальні завдання.

Повідомлення теми мети, основних завдань уроку.

(На моніторі комп’ютера)

5. Вивчення нового матеріалу.
1. Основи генетики людини (Розповідь вчителя, короткі повідомлення учнів.)

Метод дослідження	В чому полягає	значення
1. гібридологічний
2. генеалогічний
3. популяційно-статистичний
4.цитогенетичний
5.біохімічний
6.близнюковий
7.генетично-інженерний

6.Рефлексія.

Вправа «Асоціація» (Вчитель вибудовує логічний ланцюжок, який можна обє’днати певним поняттям чи терміном. Наприклад: родовід, успадкування, покоління (генетичний метод) )

7. Підсумок уроку.

Оцінювання навчальних досягнень.

8. Домашнє завдання.

Вивчити параграф підручника. Написати коротку розповідь. «Подорож методом генетичних досліджень».

Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу

Тема: Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу.

Мета: встановити роль генотипу і умов середовища на формування фенотипу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форми і методи: словесні, проблемно-пошукові, інтерактивні.

Терміни і поняття: фенотип, генотип, мінливість, модифікації.

Обладнання: таблиці, малюнки.

Девіз уроку:

Почнемо… шукати основи, на яких, ніби на

непохитній скелі можна побувати

метод навчання і вчення.

Я.А. Коменський.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

«Допоміжне дієслово» (Учитель пропонує учням за допомогою дієслів визначити свій емоційний стан: хвилююся, сподіваюся, радію, очікую.)

II. Актуалізація опорних знань.

Гра «Далі, далі»

Умови гри. Вчитель дає запитання і кидає м’ячик одному з учнів. Учень ловить його і відповідає на запитання. Якщо відповідь правильна, то вчитель говорить «Молодець, ім’я!» повертається до нього. Якщо відповідь не правильна, то вчитель говорить «Далі» і учень кидає м’яч іншому учневі.

Ген – це …
Сукупність генетичної інформації закодованої в генах окремої клітини або цілого організму це – …
Фенотип – це …

III. Повідомлення теми і завдання цього уроку

(на моніторі комп’ютера).

IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Вступне слово вчителя про одне з основних проблем генетики – з’ясування співвідносної ролі генотипу і умов довкілля на деформування фенотипу. (Приклад: однояйцеві близнюки, що росли в різних умовах, відмінних за фенотипом.)
2. Модифікаційна мінливість. Властивості.

Метод «Творча лабораторія». Учні працюють в групах за даними завданнями.

1 група: Модифікаційні зміни. Вплив на генотипно-однорідні

організми.

2 група: Залежність модифікації від інтенсивності і тривалості

дії певного чинника. Причини зникнення мутації.

3 група: Значення модифікації.

4 група: Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.

V. Рефлексія.

Доповнити речення:

Модифікаційна мінливість – це …
Модифікації – це реакції організму на …
Прикладом модифікації може бути…
Основне значення модифікації полягає в …

VI. Підведення підсумків уроку.

VII. Домашнє завдання: Вивчити відповідний матеріал з підручника.

Химерні та трансгенні організми

Тема: Химерні та трансгенні організми.

Мета: ознайомити учнів з химерними організмами та генномодифікованими продуктами ,вияснити проблеми ,які пов’язанні із застосуванням цих організмів та продуктів .

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форми і методи: інформаційно-рецептивні, Словесні з використанням інтерактивних технологій.

Основні терміни і поняття: химери, химерні організми, транс генні організми.

Обладнання: фотографії генномодифікованих організмів,малюнки , відповідна література.

Девіз уроку

«Розум полягає не лише в знанні, але й у вмінні застосовувати ці знання»

Аристотель

Хід уроку

I.Організація класу.

Психологічний тренінг «подаруй другу посмішку»

II.Актуалізація опорних знань. Метод «Мікрофон»(Учні передають один одному умовний мікрофон, відповідаючи на запитання вчителя).

I. Що таке модифікаційна мінливість?
II. Чому не успадковується модифікаційна мінливість?
III. Які властивості притаманні модифікаційні мінливості?
Яке біологічне значення модифікаційної мінливості?

III.Вивчення нового матеріалу.

Розповідь з елементами бесіди.

Химера – з грецької міфології чудовище з головою лева, хвостом змії, тулубом кози.

Химерний організм – організм утворений з генетично різноманітних тканин. Вперше термін химера ввів німецький вчений ботанік Г.Вінклер для форм рослин, Які були одержані в результаті схрещення пасльону і помідори.

2.Повідомлення учнів:

Химери в ботаніці

Химери в зоології

3.Трансгенні організми . Робота в групах.

Метод«Навчаючи учись». Учні працюють над даними питаннями по темі, обмінюючись досвідом.

Наприклад: 1 група Генетично-модифіковані організми .Учні наводять цікаві приклади :

Якщо в помідори додати ген холоднокровної риби, вони краще зберігатимуться;

В сою додати ген бразильського горіха – збільшиться кількість амінокислот.

2 Група «транс генні організми і обмін речовин»

ГМО і екологічний стан планети.

IV. Цифри і факти щодо ГМО

(наприклад : Америка 75% бавовни і сої – геномодифіковані

50% кукурудзи і ріпаку

60% продуктів харчування у супермаркетах містять ГМО-компоненти

Європа. Категорично проти ГМО продуктів. Консервативна . Надає перевагу і перестрахування в питаннях здоров’я і безпеки.

Україна. Злагодженої системи дослідження і контролю ГМО-продуктів немає.

V. «За» і «проти» транс генних організмів. Вибір за нами.

IV. Рефлексія. За запитаннями в підручнику.

V. Домашнє завдання. Вивчити матеріал підручника.

Генетичні основи селекції організмів

Тема: Генетичні основи селекції організмів.

Мета: розширити знання про “порода”, “сорт”,

Ознайомити учнів з основними методами селекції і дати знання про штучний добір .

Тип уроку: комбінований

Основні поняття та терміни: селекція, сорт, порода, добір, гібридизація.

Обладнання: таблиці, малюнки різних сортів рослин, порід тварин, гербарії, атласи.

Девіз уроку

“ Тисячі шляхи ведуть до помилкових

думок, до істини – лише один”

Ж.Ж. Русо

Хід уроку

I. Організаційний момент

“Графічне зображення настрою(З метою з’ясування емоційної готовності учнів до уроку, вчитель пропонує учням зобразити свій настрій графічно).

II. Актуалізація опорних знань.

Вправа “Інтелектуальна розминка”

1.Які організми називають химерними?

2. Що таке транс генні організми?

3. Які проблеми можуть виникнути у людства при застосуванні транс генних організмів?

III.Представлення теми і мети уроку

(на моніторі комп’ютера).

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.Метод “Два, чотири – всі разом”.”Спочатку в парах”, потім об’єднуються в групи, обмінюються інформацією.

I пара “ поняття про сорт, породу, штам”

II пара “ Особливості селекції рослин”

III пара “Особливості селекції тварин”

IV пара “Характеристика селекції мікроорганізмів”

V пара “ Відмінність природних популяцій від породи, сорту, штаму,”

2.Районування

3. Штучний відбір. Метод “ Дерево рішень”

Добір особин, що успадкували від батьків бажані для людини ознаки

Вцілення окремих особин з ознаками, що цікавлять людину.

V.Рефлексія

1.Заповнити схему

Форми штучного добору

Масовий Індивідуальний

2.Дати відповідь на запитання після параграфа.

VI. Підведення підсумків уроку.

IV. Домашнє завдання:

Підготувати матеріал підручника.

Основні напрямки сучасної біотехнології

Тема: Основні напрямки сучасної біотехнології.

Мета: поглибити поняття про ген, будову та життєдіяльність вірусів, редуплікацію

ДНК; дати знання про біотехнологію як сучасний вид промисловості;

ознайомити з основними процесами біотехнології.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні терміни і поняття: біотехнологія, синтез генів, плазміди, теоретична біологія.

Обладнання: «рослини в пробірках», малюнки з зображенням тварин і рослин.

Девіз уроку:

«Не бійся,що не знаєш,

Бійся,що не навчишся»

(Китайська мудрість)

Хід уроку:

I. Організація класу.

Вітання. Побажання гарного настрою, успіхів у роботі.

II. Актуалізація опорних знань. Метод «Мікрофон»
Що таке ген?
Які ви знаєте особливості будови і проявів життєдіяльності вірусів.
Як відбувається транскрипція та подвоєння ДНК?
Що таке геном?
Які особливості будови і процесів життєдіяльності бактерій?
Які особливості методів селекційної роботи з мікроорганізмами.

III. Вивчення нового матеріалу.

А)Робота в групах:

1група. Зміст,завдання і методи сучасної біотехнології.

2група. Історія розвитку біотехнології. Давні біотехнологічні процеси: випікання хліба, виготовлення сиру,виноробства, пивоваріння, силосування.

3група. Основні напрями та досягнення біотехнологій: мікробіологічна промисловість і медицина; харчова промисловість, поліпшення екологічного стану планети; боротьба з шкідниками сільського господарства, виготовлення біопрепаратів.

Б)Методи біотехнології. Працюючи з підручником заповнити таблицю.

Метод генної інженерії,її суть.

Метод	Характеристика

IV. Рефлексія.

Розв’язати проблемні ситуації та біотехнологічні вправи.

Наприклад: використовуючи мікроорганізми біотехнологія вже сьогодні виробляє сотні тисячі тканин білка,тисячі тон амінокислот(лізин), засоби захисту рослин,ферментів та інших лікарських препаратів.

(Проілюструйте прикладами кожну із галузей мікробіологічної промисловості згаданих у тексті).

V. Домашнє завдання.

Підготувати відповідний матеріал підручника.

Запровадження нових сортiв рослин, порід тварин у господарствах

Екскурсiя №2 . Запровадження нових сортiв рослин , порід тварин у господарствах.

Освiтнi цiлi: ознайомити учнiв iз мiсцевими сортами рослин (злакових, плодових чи овочевих) даної селекцiйної станцїi чи породами тварин племiнного господарства, показати iх фенотипнi особливостi I продуктивнi властивостi; продовжити розвивати самостiйнicть у спостереженнях I опрацьовувати необхiдну iнформацiю, оформляти результати екскурсiй, робити вис новки.

Місце проведення: місцева селекційна станція (племінна ферма, теплиця, селекційний музей. Дослідна ділянка, тощо).

Обладнання: натуральні та гербарні сорти рослин (породи тварин), фотографія, планшети з листками, цупкий папір, лінійка, олівці, пінцети , лупи, препарувальні голки, фотоапарати, тощо.

План екскурсії

1.Інструктаж з правил техніки безпеки у дорозі, поведінки на станції(племінному господарстві).

2.Вступна бесіда про дану селекційну станцію(племінне господарство), її історію, основний зміст роботи, досягнення. Огляд станції (відповідальний працівник станції).

3.Робота учнів за інструктивною карткою.

4.Домашнє завдання. Повторити матеріал з підручника.

Інструктивна картка до проведення екскурсії

1.Запишіть назву селекційного об’єкту, основний зміст його роботи.

2.Уважно познайомтесь із запропонованими вам різноманітними сортами рослин.

3.визначте їх спадкові морфо-фізіологічні особливості і продуктивні властивості.

а).Особливості морфологічних ознак рослин або їх частин, що цікавлять людину: величина, колір, форма, кількість, вага, об’єм,щільність, тощо.

б).Особливості фізіологічних ознак рослин(стійкість проти шкідників та інфекційних хвороб, оптимальні умови вирощування, особливості мінерального та водного живлення, інтенсивність росту, тощо.

в).Продуктивна характеристика рослин (показники врожаю, цінні сортові якості, терміни та умови зберігання, схожість, тощо)

4.Результати спостережень занесіть до таблиці.

Назва сорту рослин	Морфологічні особливості	Фізіологічні особливості	Продуктивні показники

5.Охарактеризуйте методи та механізми селекційної роботи виведення даних сортів.

6. Порівняйте дані місцевих сортів з характеристикою продуктивності колекційних високоврожайних сортів.

7.Недоліки досліджуваних сортів рослин.

8.Зберіть (якщо можливо) сортові рослини (чи їх продуктивні частини-листки, насіння, бульби, тощо). Підготуйте зібраний матеріал у вигляді гербарію чи колекції для звіту.

9.Дайте відповідь на запитання.

Чому М. Вавілов вважав, що “селекцію можна рахувати як науку, як мистецтво і як певну галузь сільського господарства”?

10.Зробіть висновки.

Підсумковий урок по темі: ”Генотип як цілісна система”

Підсумковий урок по темі :” Генотип як цілісна система. ”

І рівень

1.Спадкова мінливість проявляється у нащадків: а)так б)ні.

2.Біологічними мутагенами є: а)віруси б)рентгенівське випромінювання в)газ іприт

3.Модифікаційна мінливість проявляється у нащадків: а)так б)ні

4.В яких структурах міститься спадковий матеріал у еукаріотів:

а) хромосомах б) мембранах

5.Чи може протягом життя організму змінюватися його генетична інформація?

6.В яких структурах клітини можуть відбуватися мутації генів?

ІІ рівень

1.Передаються наступним поколінням мутації, що відбувались клітинах: а) статевих б)соматичних

2.Мутації, що виникають у статевих клітинах, називають: а)генеративними б)соматичними

3.Набір хромосом у клітинах називають: а) поліплоїдія б) гаплоїдія в) каріотип

4.Як позначаються на організмі мутації, що виникли у статевих клітинах?

5.Охарактеризувати поняття «фенотип»

6.Які хвороби називають спадковими?

ІІІ рівень

1.У вигляді варіаційної кривої можна зобразити ознаки мінливості: а)мутаційної б)комбінативної в) модифікаційної.

2.Вузьку норму реакції мають ознаки: а) якісні б) кількісні.

3.Позаядерна спадковість пов’язана з органелами : а)лізосомами б)мітохондріями в)ендоплазматичною сіткою г)хлоропластами.

4.Гени, які кодують будову білків, називають _______.

5.Що є причиною виникнення мутацій?

6.Охарактеризувати поняття «мінливість».

IV рівень

1.Довести, що комбінативна мінливість є основою одержання великої спадкової різноманітності.

2.У чому проявляється специфічність реакції організмів одного виду на дію факторів зовнішнього середовища?

Запліднення

Тема: Запліднення

Мета: Розглянути особливості запліднення у тварин і рослин; вивчити біологічне значення процесу запліднення та практичне значення штучного запліднення.

Тип уроку: комбінований

Методи і форми роботи: словесні елементи інформативних технологій

Основні поняття і терміни: внутрішнє і зовнішнє запліднення, перехресне і самозапліднення у рослин, подвійне запліднення у рослин

Обладнання: таблиця «Запліднення у квіткових рослин»

Девіз уроку:

«Ми пагінці плекаємо кущів,

Щоб відновить красу троянди ними»

В.Шекспір

Хід уроку

I. Організація класу.

Психологічний тренінг «Побажаємо успіху один одному»

II. Актуалізація опорних знань. (Біологічний диктант)
1. Розмноження це –… (властивість відтворення собі подібних)
2. Форми розмноження організмів – …(статеве, нестатеве)
3. Способи нестатевого розмноження -…(ділення, спороутворення, брунькування)
4. Діленням розмножується … (одноклітинні)
5. Спороутворення характерне для… (грибів, рослин)
6. Вегетативне розмноження – це… (розмноження відокремленням від материнського організму багатоклітинної частини)
7. Поліембріонія – це процес… (розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини)

III. Повідомлення теми і мети уроку

(на моніторі комп’ютера)

IV. Вивчення нового матеріалу
1. Запліднення. Запліднення у тварин. Внутрішнє запліднення. (Розповідь вчителя)
2. Зовнішнє запліднення (Робота з підручником)
3. Запилення і запліднення у квіткових рослин. Вправа «Карусель»

(Клас об’єднується у 2 групи, у кожній з яких утворюються пари (2 ряди парт та пари учнів, що сидять за однією партою). Склад ланок є постійним, пари змінні, одного ряду учнів сидять на своїх місцях, а з іншого пересідають, рухаючись уздовж ряду. Групи отримують однаковий пакет завдань, а кожна пара працює над якимось одним питанням. Учні в парах разом обговорюють своє завдання, по завершенню склад пар змінюється. У новоутворених парах діти діляться один з одним інформацією, якою вони оволоділи під час роботи у першій парі. Вправа продовжується до тих пір, доки не утворилися початкові пари)

Завдання для пар.

1 пара – Будова квітки.

2 пара – Запилення, типи запилення.

3 пара – Подвійне запилення у квіткових рослин

4 пара – Значення запліднення.

V. Рефлексія

Метод «Естафета». Учні по черзі відповідають на запитання, поставлені вчителем.

Наприклад:

Що таке запліднення?
Яке біологічне значення запліднення?
Які форми запліднення є у тварин?
Які форми запліднення є у рослин?

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Підготувати повідомлення «Тривалість онтогенезу у рослинних і тваринних організмах».

Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму. Діагностування вад розвитку людини і їх корекція

Тема: Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму. Діагностування вад розвитку людини і їх корекція.

Мета: Охарактеризувати шкідливий вплив зовнішніх умов на формування та розвиток організму, ознайомити із роллю генотипу на процес розвитку організму.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Форми і методи: Словесні, елементи інтерактивних технологій.

Обладнання: таблиця «Розвиток зародка хордових тварин», «муляжі та мікроорганізми».

Терміни і поняття: генотип, фенотип, вади розвитку, корекція.

Девіз уроку:

«Тільки тоді станемо людиною,

Коли навчимося бачити людину в

іншому».

О.Радищев

Хід уроку

І.Організація класу.

Вправа «Ланцюжок».Вчитель пропонує кожному учневі за допомогою одного прикметника охарактеризувати свій стан. Учні роблять це по черзі. Вчитель підсумовує, який стан переважає у класі, пропонує плідну працю упродовж уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод «Експрес-опитування» (робота зі сигнальними картками: білий колір – я знаю відповідь, червоний – не знаю відповідь.)

1.Що таке онтогенез?

2.Охарактеризувати період ембріонального розвитку.

3.Що являє собою постембріональний розвиток?

4.Дати визначення генотипу.

5.Що таке фенотип?

6.Заповнити таблицю.

Ембріональний розвиток (початкові стадії).

Стадії	Особливості
Зигота
Дробіння
Бластула Гаструла
Органогенез
Вихід зародка із яйцевих оболонок

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

(на моніторі комп’ютера).

ІV.Вивчення нового матеріалу.

1.Вплив генотипу на розвиток організму. Вплив умов життя батька і матері на розвиток зародка і плода. (Пояснення вчителя)

2.Від чого залежить здоров’я майбутньої дитини.

Працюючи в групах з відповідною літературою учні наводять фактори впливу зовнішнього середовища на розвиток організму.

Наприклад: а) Болгарський медик Георгій Єфімов у своїх дослідах показав, що від 23 хронічних алкоголіків народилося 15 мертвонароджених дітей і 8 потвор.

б) нікотин проникає в тканину плоду через 5 хвилин після затяжки. Куряща вагітна постачає плід кожної хвилини 18% нікотину.

в) інші фактори зовнішнього середовища і їх впливи на розвиток організму.

3.Причини розвитку людини з вадами.

4.Корекція вад розвитку людини. (Пояснення вчителя, заповнення таблиці)

Вади розвитку	Корекція

V. Рефлексія.

1.Що таке генотипова мінливість?

2.Які є типи мутацій?

3.Які ви знаєте мутагенні фактори?

4.Як зовнішнє середовище впливає на ріст організму?

5.Для чого треба діагностувати вади розвитку людини?

VІ. Підбиття підсумків.

VІІ .Домашнє завдання.

Підготовити відповідний матеріал підручника.

Діагностування вад розвитку людини та її корекція

Тема: Діагностування вад розвитку людини та її корекція .

Мета:ознайомити учнів з значимістю діагностуваних вад розвитку людини та можливостями їх корекції .

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форми і методи: словесно-інформаційні з використанням інтерактивних вправ.

Обладнання : таблиці, схеми.

Девіз уроку:

«В особистій практиці сховані таємниці

швидких і надійних успіхів»

Я.А.Каменський.

Хід уроку.

І.Організація класу.

Вчитель налаштовує учнів на співпрацю.

(Усміхнімось один одному, потиснімо руки.)

ІІ. Актуалізація творчих знань.

Метод «Взаємоопитування »

Учні працюють в парах і один другому задають питання з попередньої теми,відповіді на які самі знають бездоганно.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

(На моніторі комп’ютера).

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Причини розвитку людини з вадами (бесіда на основі знань одержаних на попередніх уроках).
Найбільш поширені вади розвитку людини.

Метод «Мандрівка».

Учні працюють із зазделегіть відібраними засобами інформації і процесі «Мандрівки» шукають відповіді на дане питання. Висвітлюють проблему, доповнюючи один одного.

Корекція вад розвитку людини. Пояснення вчителя, заповнення таблиці.

Вади розвитку	Корекція	Значення

V. Рефлексія:

Даний етап уроку можна провести за запитаннями в кінці параграфу.

VI. Підведення підсумків.

VII. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Життєвий цикл у рослин і тварин

Тема: Життєвий цикл у рослин і тварин

Мета: дати поняття про життєвий цикл у рослин і тварин; розглянути приклади простих і складних життєвих циклів організмів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форми і методи: словесно-інформаційний з використанням інтерактивних технологій.

Обладнання: таблиці, схеми.

Поняття і терміни: життєвий цикл, чоловічий і жіночий гаметофіт.

Девіз уроку:

«Не бійся, що не знаєш –

бійся, що не навчився».

Китайська мудрість

Хід уроку

I. Організація класу.

Вчитель налаштовує учнів на співпрацю.

II. Активізація опорних знань.

«Метод експрес-опитуванння».

Що таке онтогенез?
Як ви розумієте термін «регенерація»?
Що означає репаративна регенерація?
Як відбувається регенерація у рослин?

III. Повідомлення теми і мети уроку

(на моніторі комп’тера).

IV. Вивчення нового матеріалу.

Життєвий цикл, тривалість його у різних організмах. (Розповідь вчителя)
Робота з підручником. «Життєвий цикл в бактерій і водоростей».
Робота в групах по питаннях «Простий життєвий цикл» та «Складний життєвий цикл» за опорними схемами. Які висвітлено на моніторі комп’ютера.

V. Рефлексія.

1. Що таке життєвий цикл?

2. Яка можлива тривалість життєвих циклів у багатоклітинних організмах?

3. Який життєвий цикл рослин і тварин називається простим, а який складним?

VI. Підведення підсумків

I. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний матеріал у підручнику.

Ебріотехнології. Клонування

Тема: Ебріотехнології. Клонування.

Мета: Дати учням основні поняття про ембріотехнології, їх значення для медицини. Ознайомити учнів з сучасними технологіями клонування, пов’язаними з ними етичними та біологічними проблемами.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Методи і форми роботи: Словесно-інформаційні з використанням інтерактивних технологій.

Основні терміни і поняття: Ембріотехнології, клонування.

Обладнання: Таблиці, малюнки.

Девіз уроку:

«Людина не повинна соромитись

цікавості, яку пробуджує в ній природа»

Ніколас Тімберген

Хід уроку

I. Організація класу:

Вправа «Я радий (не радий), що знаходжуся тут, тому що…»

II. Актуалізація опорних знань:

Вправа «Так, ні»

Вчитель зачитує твердження, а учні сигналізують підняттям руки, якщо воно правильне і піднімаються якщо воно не правильне.

Наприклад:

не усі живі організми мають життєвий цикл.
Життєвий цикл – період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості послідовних поколінь.
Тривалість життєвого циклу у всіх організмів однакова.
Складні життєві цикли супроводжують закономірним чергуванням різних поколінь або складними перетвореннями організму під час розвитку.

III. Повідомлення теми і мети уроку:

(На моніторі комп’ютера)

IV. Вивчення нового матеріалу:

З історії розвитку ембріотехнологій (Розповідь з елементами бесіди).
Ембріотехнології на службі людства.

Метод «Джигсоу»

(Заздалегідь об’єднати учнів у групи так звані «домашні». Кожен член групи має свій номер № 1,2,3,4,5,6….(у процесі). Кожна група отримала завдання опрацювати матеріал і підготувати характеристику одній із властивостей м’язів. На уроці учні об’єднуються в «експертні групи», які складаються тільки із номерів1, інша група – 2, третя – 3, і т.д.

Завдання окремих груп якомога глибше вивчити пропонований матеріал, після чого учні повертаються до «домашніх» груп і узагальнюють знання. Учитель контролює процес роботи в групах і надає допомогу.)

Клонування. (Розповідь з елементами бесіди.)

V. Рефлексія.

1. Які умови сприяли розвитку ембріотехнологій?

2. Яке значення мають ембріотехнології для людства?

3. Що таке клонування? Які біологічні і етичні проблеми клонування ?

VI. Підведення підсумків.

VII. Домашнє завдання: підготувати відповідний матеріал з підручника.

Екскурсія №3 «Методи розведення птахів – інкубація, і розвитку курчат»

Мета: ознайомити з етапами онтогенезу тварин, особливостями ембріонального розвитку птахів, впливом генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму; показати різноманітність галузей народного господарства.

Місце проведення : Сокальський приватний інкубатор.

Вступ

Вирощування домашньої птиці має багаторічні традиції і проводиться в багатьох господарствах. Це також галузь сільського господарств , що найбільш інтенсивно розвивається в усьому світі. Її динамічний розвиток викликаний постійно зростаючим попитом на біле м’ясо та яйця. Щоб задовольнити споживача, доводиться систематично вдосконалювати генетичний потенціал курчат, методи годівлі, стандарти облаштування інкубаторів і птахофабрик та багато інших елементів виробничого процесу.

Перший етап виробничого процесу – створення

Кури були одомашнені ще до нашої ери, але тільки у 18 ст. кури зайняли перше місце у світовому птахівництві .

Сучасні породи курей – це сукупність різноманітних домашніх курей , створених штучним добором. Сьогодні, враховуючи найрізноманітніші потреби , створено багато порід (порода – це велика однорідна група птахів, яка має спільне походження та характерні ознаки, що передаються спадково).

За напрямком використання академік М.Ф. Іванов поділив усі породи на такі види :

– несучі ;

– м’ясні ;

– м’ясо-яєчні;

– бійцівські;

– декоративні;

Відповідно до класифікації всі породи курей можна згрупувати так:

– м’ясні – брама, корніш, кохінхін, фавероль та ін.;

– несучі – леггорн, російська біла, мінорка та ін.;

– м’ясо-яєчні віандот, голошийна, кубинська ювілейна, ленінградська біла, московська біла, нью-гемшир, полтавська глиниста, род-айленд, суссекс.

– Бійцівські– азіль, англійська бійцівська, індійська чорна, куланги, малайська, московська бійцівська;

– Декоративні– бентанка, віандот карликовий, голандська біло хохла, кохінхін карликовий, падуан, шовкові кури.

Тривалість життя курей – 10-12 років.

Значно вища продуктивність сучасних ліній та кросів.

Ізобран– результат багаторічної роботи французьких селекціонерів. Вони добре пристосовані до різних кліматичних умов і систем утримування. Нестися починають на 21-й тиждень.

Шеверовський – 579 – у них великі коричневі яйця (саме такі, які ми вибираємо в магазині), несуться цілий рік, стійкі до захворювання.

В Україні поширено м’ясо–яєчна порода адлерська сріблиста. Вона виведена в результаті схрещування російської білої, нью-гемпшира, плімутрока, первомайської. Вони мають міцну будову ,велику масу.

Другий етап – інкубатор

Сьогодні наша подорож до інкубатора, де ми ознайомимося зі штучним розведенням птахів.

Розвиток ембріонів птахів відбувається у два етапи.

Запліднена яйцеклітина починає дробитися ще в організмі курки, на поверхні жовтка утворюється бластодиск, починають формуватися два зародкові листки . У такому вигляді виходить яйце(на цей час розвиток триває 24 години за температури 41С).Після цього яйце починає охолоджуватися, із нього випаровується, розвиток уповільнюється.

Якщо яйцеклітина незапліднена процес дроблення не відбувається, а зародковий диск виглядає білою плямкою.

Далі розвиток продовжується, коли яйце потрапляє в сприятливе середовище – під квочку або інкубатор.

Під дією тепла в перші 12 годин формується мезодерма( третій зародковий листок).

Оскільки розвиток відбувається в яйці, зародок живиться його складовими.

Будівельним матеріалом є білок яйця;для формування кісткової тканини використовуються мінеральні речовини шкаралупи. Важливе значення має вода, яка проникає через оболонки.

Ембріон дихає спочатку з допомогою дифузії, а потім атмосферним повітрям повітряної камери. За час інкубації яйце виділяє 3,5 л. вуглекислого газу і поглинає 5 л. кисню .

Зародок поглинає також велику кількість тепла.

Що таке інкубація?

Прообрази інкубаторів з”явились у стародавньому Єгипті тисячу років тому. Перший справжній інкубатор з”явився в 17 ст. і нагадував ящик. Автор і сам інкубатор був спалений інквізиторами як нечиста сила.

Сьогодні ми ознайомимося з роботою промислового інкубатора .Його робота повністю комп’ютеризована .

Приміщення забезпечене поточність технологічних операцій. Усі процеси ізольовані, щоб не допустити контактів завезених яєць з інкубаторами та з молодняком на виході.

Інкубація

Для виведення міцного поголів’я необхідні повноцінні яйця.

Кожне яйце, яке призначене для інкубації(має бути зібране до п’яти днів), перед закладкою оглядається на яйцекладі, оцінюється цілісність, стан шкарлупи( вона має бути гладка). Яйця складають у лотки рівними рядами.
Далі лотки встановлюються в шафу для дезінфекції. Для цього змішують формалін із марганцевокислим калієм, у результаті реакції виділяється формальдегід, після чого яйця закладають в інкубатор.

Передінкубаційна дезінфекція необхідна для профілактики зараження ембріонів , бо умови в інкубаторах дуже сприятливі для розвитку багатьох бактерій, грибів, вірусів.

Усі яйця відправляють у шафи для вигрівання.

Сучасний інкубатор – це дві секції: інкубаційна та вивідна, які розміщені в різних приміщеннях. Інкубаційна секція має 3 камери, що містять 104 лотки.

У них можна інкубувати яйця всіх птахів.

Інкубацію умовно поділяють на три етапи:

Початковий;
Середній;
Кінцевий.

Підсумки

Як за зовнішнім виглядом можна визначити напрямок використання птахів?
Яке значення складових яйця? У чому полягає користь уживання яєць різних птахів для людини?
У чому полягають генетичні особливості якості яєць?
Як залежить якість яєць від годування?
Чому не можна мити яйця перед інкубацією?
Які особливості збереження яєць до інкубації?(Прохолодне приміщення, гострим кінцем угору, до п’яти днів).
Кури –стадні птахи. Які особливості поведінки у стаді?
У чому полягає особливість штучної та природної інкубації?

Творче завдання: особливості розведення інших видів птахів.

Підсумковий урок по темі: «Розмноження. Індивідуальний розвиток організмів»

І рівень

1.Індивідуальний розвиток організму-це: а)утворення зиготи;б)розвиток від запліднення яйцеклітини до смерті організму або його поділу;в)дробіння яйцеклітини.

2.Вказати,який набір хромосом мають яйцеклітини:а)n; б)2n в)4n.

3.Період розвитку організму від зиготи до смерті називають:а)онтогенез;б)філогенез.

4.Ембріональний (зародковий) розвиток завершується: а)виходом зародка з зародкових оболонок або народженням; б)статевою зрілістю.

5.Зигота від яйцеклітини відрізняється кількістю : а)хромосом;б)жовтка.

6.Навести приклади тварин з прямим і непрямим розвитком.

ІІ рівень

1.Переваги статевого розмноження над нестатевим пов’язані з :а)великою кількістю нащадків;

б)великою генетичною різноманітністю нащадків;в)більшим поширенням індивідуума до дії середовища.

2.виберіть серед зазначених рослин однодомну:а)кукурудза;б)огірки;в)обліпиха;г)помідори.

3.Зовнішний зародковий листок гаструли-це:а)ектодерма;б)ендодерма;в)мезодерма.

4.Для проростання насіння не обов’язковою є умова:а)кисень;б)мінеральні речовини;в)вода;г)тепло. 5.Для паразитичних червів остаточним хазяїном вважають того,що містить;а)личинку;б)дорослу форму.

6.Кращому використанню безхребетними тваринами ресурсів довкілля сприяє розвиток:а)непрямий;б)прямий;в)нестабільний.

ІІІ рівень

1.Вегетативне розмноження є у тварин:а)кільчастих червів;б)круглих червів;в)коралових поліпів;г)молюсків.

2.Партогенез-це :а)одна із форм статевого розмноження ;б)спосіб вегетативного розмноження ;в)процес утворення органів.

3.Визначте,яке з наведених тверджень не відповідає суті запліднення:а)утворення організму з новою генетичною програмою;б)утворення організму,який несе в собі ознаки матері й батька;в)утворення диплоїдного організму;г)злиття гаплоїдних клітин;д)злиття диплоїдних клітин.

IV рівень

(На вибір)

1.Який існує зв’язок між вегетативним розмноженням і регенерацією. Відповідь обґрунтуйте.

2.Пояснити,з чим пов’язані особливості ембріогенезу плацентарних ссавців

Характеристика популяцій. Статева та вікова структура популяції. Особливості структури популяції людини

Тема. Характеристика популяцій. Статева та вікова структура популяції. Особливості структури популяції людини.

Мета: розширити знання учнів про популяції, дати поняття про статеву та вікову структуру популяції. Розглянути особливості структури популяції людини. Розвивати вміння самооцінки та взаємооцінки навчальних досягнень; виховувати повагу до однокласників , до їх праці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи та форми роботи:

1) інформаційно-рецептивний:

2) репродуктивний:

3) проблемно-пошуковий: пошук відповідей на проблемні запитання, відповіді на взаємозв’язані запитання, рольова гра, формулювання висновків;

Терміни та поняття: популяція, біомаса, чисельність популяції, приріст, структура популяції, етологія.

Обладнання: таблиці «Популяції організмів».

Девіз уроку.

«Всюди досліджуйте всечасно,

що є велике і прекрасне,

і чого ще не бачив світ…»

(М. Ломоносов).

Хід уроку.

І. Організаційних момент.

Психологічний тренінг.

Очікування від уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Фронтальна бесіда

Що таке вид?

Дайте визначення поняттю популяція .

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Повідомлення теми і теми уроку.

(Монітор комп’ютера).

План уроку

1. Поняття популяція

2. Особливості структури популяції

3. Статева структура

4. Вікова структура

5. Просторова структура.

6. Екологічна структура.

7. Особливості структури популяції людини

V. Надання необхідної інформації.

Особливості структури популяції

Статева структура

(залежить від співвідношення

особин різних статей)

Просторова структура

(за характером використання території)

Популяції осілих видів Популяції кочових видів Популяції

мігруючих видів

(ведмеді, кроти, (переміщуються (закономірно

більшість комах та ін.) на відносно недалекі змінюють місця

відстані: песці, копитні, існування,

дятли, синиці). переміщуються на

значні відстані)

Періодичні Неперіодичні

(перелітні птахи, (зграя сарани)

прохідні риби та ін.)

Просторова структура популяції має пристосувальний характер, оскільки дає можливість якомога повніше використовувати ресурси середовища існування.

Екологічна структура популяції тварин

Одиначний спосіб життя

(скорпіони, сольпуги, Груповий спосіб життя

більшість павуків та ін.).

Збираються групами

тільки в період розмноження.

VІ. Інтерактивна вправа.

“Учитель – учень”. (Працюючи в парах учні вивчають навчальний матеріал, потім один стає “вчителем” пояснюючи іншому. На виконання вправи дається 10 хв.

Завдання.

Уважно прочитайте текст. Проаналізуйте статистичні дані, використовуючи матеріал генетики, геронтології. (12 балів)

Популяція характеризується певним співвідношенням чоловічих та жіночих особин (статева структура популяції). Генетичний механізм визначення статі забезпечує розщеплення потомства за статтю у співвідношенні 1:1. Через різну життєздатність чоловічих та жіночих організмів це первинне співвідношення іноді помітно відрізняється від вторинного (при пологах – у ссавців) і тим більше від третинного, характерного для дорослих особин. Наприклад, у популяціях людини вторинне співвідношення статей -100 дівчаток : 106 хлопчиків; до 16 – 18 років це співвідношення вирівнюється і стане 1 : 1 (100 дівчаток : 100 хлопчиків); до 50 років – 100 жінок: 85 чоловіків; до 80 років співвідношення за статтю стане 2 : 1 (100 жінок : 50 чоловіків).

VІІ. Рефлексія.

Рольова гра «Симпозіум біологів»: учні, які добре засвоїли новий матеріал, відповідають на запитання одногрупників.

VІІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання і мотивація.

ІХ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику.

Підготувати повідомлення: Від чого залежить ступінь відокремленості популяції?

Чинники, які впливають на чисельність популяцій, динаміка і коливання чисельності популяції

Тема: Чинники, які впливають на чисельність популяцій, динаміка і коливання чисельності популяції.

Мета: познайомити учнів з чинниками, які впливають на чисельність популяцій, прослідкувати динаміку і коливання чисельності популяції, ознайомити учнів з поняттями популяційні хвилі та гомеостаз популяції. Формувати практичні уміння використовувати набуті знання на практиці.

Тип уроку: комбінований.

Методи та форми роботи: словесні,елементи інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: популяційні хвилі, сезонні та несезонні, гомеостаз популяцій.

Обладнання: довідкова література, таблиці «Популяції організмів».

Девіз уроку.

Будь терплячим і наполегливим,

тоді успіх прийде неодмінно.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Психологічний тренінг “Працюємо разом – досягнемо спільної мети тому, що …”

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод “Продовж думку”.

Популяція – це…

Статева структура популяції характеризується …

Вікова структура залежить від…

За просторовою структурою розрізняють …

Спільне існування організмів родинами, колоніями, зграями, табунами дає можливість …

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Гра “Мікрофон.” Учні за допомогою мікрофона самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення. Наприклад: Дайте відповідь на запитання: “Що я буду знати після цього уроку?”.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

(Монітор комп’ютера).

План уроку

1. Чинники, які впливають на чисельність популяцій.

2. Динаміка і коливання чисельності популяції.

3. Гомеостаз популяції.

V. Надання необхідної інформації.

Популяційні хвилі, або хвилі життя

(варіювання чисельності популяцій)

Сезонні Несезонні

(обумовлені особливостями життєвих (обумовлені змінами різноманітних

циклів або сезонними змінами екологічних факторів: кліматичних, кліматичних факторів). біотичних, антропічних).

Розмноження комах. Нашестя сарани.

Регуляція та чисельність популяцій

Різниця між народжуваністю та смертністю називається приростом.

Приріст

Негативний

Позитивний

Інтенсивність народжуваності перевищує смертність.

Смертність перевищує народжуваність.

Чисельність популяції регулюється:

а) темпами розмноження;

б) у суспільних тварин -поведінкою;

в) територіальністю тварин (гніздові території, мічення тощо);

г) стресова поведінка;

д) розселення.

Показник чисельності – густота (кількість особин на одиницю площі).

Гомеостаз (сталість) популяції – підтримання чисельності популяції на певному, оптимальному в даних умовах середовища рівні.

Запам ‘ятайте!

Популяція – форма існування виду, одиниця еволюції.

Популяції – природні угруповання особин, які усталено займають певну територію та здатні до самовідтворення, відносно відокремлені, мають здатність до підтримування життя у мінливих умовах середовища.

Популяція здатна тривалий час підтримувати свою чисельність завдяки розмноженню, обмінюватися генетичною інформацією та еволюціонувати. Таким чином, популяція є основною природною одиницею існування, пристосування, відтворення та еволюції виду.

VІ. Інтерактивна вправа.

Метод “Велике коло”. Учитель пропонує обговорити разом слідуючі запитання.

1. Чим спричинені популяційні хвилі?

2. Від чого залежить народжуваність і смертність особин популяції?

3. Як регулюється чисельність популяцій?

4. Що таке ємність середовища існування?

5. Яким чином забезпечується гомеостаз популяцій?

6. Яким чином особливості життєвого циклу організмів впливають на характер популяційних хвиль?

VІІ. Рефлексія.

Психорегулюча вправа

– « Заплющіть очі й подумки проглянь весь урок від початку до кінця. Якщо тобі вдалося все – посміхнись.

VІІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання і мотивація.

ІХ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти різнорівневі тести.

Екологічні чинники. Середовища існування, пристосування організмів до середовища існування

Тема. Екологічні чинники. Середовища існування, пристосування організмів до середовища існування.

Мета: розглянути екологічні чинники та середовища існування, пристосування організмів до середовища існування; розвивати творче мислення учнів та прищеплювати повагу до живої та неживої природи.

Тип уроку: комбінований урок.

Методи та форми роботи: наочні, словесні, елементи інтерактивних технологій.

Терміни та поняття: абіотичні, біотичні, антропогенні екологічні чинники, повітряно – наземне, водне, грунтове середовище існування.

Обладнання: таблиці

Девіз уроку.

Людина не повинна соромитись цікавості,

яку пробуджує в ній природа.

Ніколас Тінберген

Хід уроку.

І. Організаційних момент.

Вправа. Станьте в коло. По черзі потисніть своїм сусідам руку і висловіть свої побажання на цей урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Інтелектуальна гра “Ти – мені, я – тобі”. Робота в парах. Взаємоопитуваня, взаємооцінка. Корекція.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

На підставі вивчення матеріалів, які були зібрані під час експедиції до десятків країн (близько 60) земної кулі, М.І .Вавилов виділив вісім центрів походження культурних рослин і описав найважливіші сільськогосподарські культури, які перші виникли у цих районах.

Чому найбільше різноманіття форм будь-якого виду зосереджено у тих районах; де цей вид виник, а по мірі віддалення від центра кількість форм зменшується?

ІV. Повідомлення теми і теми уроку.

(Монітор комп’ютера).

План уроку

1. Екологічні чинники.

2Середовища існування.

3. Пристосування організмів до середовища існування.

V. Надання необхідної інформації.

Екологічні фактори

Абіотичні

Компоненти та властивості неживої природи: температура, освітленість,вологість, газовий склад повітря, тиск, сольовий склад води,

Біотичні

Різні форми взаємодій між особинами у популяціях та між популяціями в угрупованнях: рослини, тварини, мікроорганізми.

Антропогенний (антропічний)

Породжується свідомим та несвідомим втручанням людини у природні процеси.

Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми

1.Правило екологічної індивідуальності: не існує двох близьких видів, подібних за своїми адаптаціями; наприклад, кріт (комахоїдне) і сліпак (гризун) адаптовані до життя у ґрунті, але кожний по-своєму: кріт риє ходи за допомогою передніх кінцівок, сліпак – за допомогою різців, викидаючи ґрунт назовні головою.

2. Правило відносної незалежності адаптацій: добра пристосованість організму до дії певного чинника не означає такої самої доброї пристосованості до інших (наприклад, лишайники можуть оселятись на субстратах, бідних на органіку, можуть тривалий час обходитись без вологи, але дуже чутливі до забруднення повітря).

3. Закон оптимуму (від лат. «optimum» – найкраще): кожен фактор позитивно впливає на організм лише у певних межах (оптимальна температура для розвитку більшості рослин+25° …+30° С).

Обмежувальний фактор – фактор, інтенсивність дії якого виходить за межі витривалості (мінімуму та максимуму). Обмежувальні фактори визначають територію розселення виду (ареал).

Основні середовища існування організмів

наземно-повітряне водне грунт організми інших істот

Повітряно – наземне характеризується:

а) Добові та сезонні зміни освітленості є найточнішим годинником, хід якого практич-
но не змінюється протягом останнього періоду еволюції. У денних організмів поділ клі-
тин відбувається вночі, а у нічних – вдень. (Ростемо під час сну.)

б) Температурний фактор пов’язаний з підвищенням життєдіяльності організмів, їх-
нього обміну речовин, а головне – з терморегуляцією. Поступова еволюція тварин від
повної залежності від оточуючого середовища до більш довершеної внутрішньої терморегуляції (теплокровність).

в) Вологість – один з найбільш важливих факторів середовища. Недостача води є причиною обмеження життєдіяльності та географічного поширення наземних живих організмів.

г) Головними складовими частинами атмосфери є кисень, вуглекислий газ і
азот. Кисень забезпечує аеробне дихання, вуглекислий газ необхідний для фотосинтезу.

Водне середовище

Значно відрізняється від наземно-повітряного: велика густота, менше кисню, значні перепади тиску. Крім того, різні типи водойм відрізняються солоністю (прісні, солоні), швидкістю течії тощо.

Екологічні групи жителів водойм

(гідробіонтів)

Планктонні організми

Бентосні організми

Перифітонні організми

Нейстонні організми

Ґрунт

Особливості ґрунту як середовища існування: а) вологість ґрунту зазвичай вища, ніж вологість повітря; б) порівняно невелика амплітуда добових та сезонних коливань температур; в) вміст вуглекислого газу значно вище, а кисню – дещо нижче, ніж в атмосфері. Ґрунт-більш стабільне середовище існування порівняно з наземно-повітряним.

Живі організми

Живі організми як середовище існування докорінно відрізняються від інших середовищ. Якщо на організми, які живуть на поверхні іншої істоти впливають фактори зовнішнього середовища, то на тих, які живуть у середині організму хазяїна, ці фактори безпосередньо не впливають. Середовище тут стабільне.

VІ. Інтерактивна вправа.

З метою формування інтелектуальних здібностей, уміння порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки вчитель пропонує розглянути основні питання теми, виконавши такі завдання.

Прочитати матеріал підручника і закінчити речення:

Закінчити схему

VІІ. Рефлексія.

Метод «Учбові станції»

Учні дають коротку характеристику основним поняттям, що вивчалися на уроці.

Абіотичні, біотичні, антропогенні екологічні чинники,
Повітряно – наземне, водне, грунтове середовище існування.

VІІІ. Підсумок уроку.

Вправа «Настрій»

– А тепер також зобразіть настрій, що панує у вас зараз? Чи змінився він? Чому?

Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів.

ІХ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти кросворд по даній темі.

середа, 7 грудня 2016 р.

неділя, 4 грудня 2016 р.

Статеве і нестатеве розмноження

Будова і утворення статевих клітин

Способи розмноження рослин

Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень

Перший і другий закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи

Третій закон Г.Менделя, його статистичний характер і цитологічні основи

Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування

Зчеплене зі статтю успадкування

Взаємодія генів. Позаядерна спадковість

Розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування)

Розмноження організмів. Закономірності спадковості

Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість

Види мутацій. Мутагени

Модифікаційна мінливість. Лабораторна робота № 3. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої

Розв’язування типових задач на визначення виду мутацій

Основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів

Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу

Химерні та трансгенні організми

Генетичні основи селекції організмів

Основні напрямки сучасної біотехнології

Запровадження нових сортiв рослин, порід тварин у господарствах

Підсумковий урок по темі: ”Генотип як цілісна система”

Запліднення

Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму. Діагностування вад розвитку людини і їх корекція

Діагностування вад розвитку людини та її корекція

Життєвий цикл у рослин і тварин

Ебріотехнології. Клонування

Екскурсія №3 «Методи розведення птахів – інкубація, і розвитку курчат»

Підсумковий урок по темі: «Розмноження. Індивідуальний розвиток організмів»

Характеристика популяцій. Статева та вікова структура популяції. Особливості структури популяції людини

Чинники, які впливають на чисельність популяцій, динаміка і коливання чисельності популяції

Екологічні чинники. Середовища існування, пристосування організмів до середовища існування

середа, 7 грудня 2016 р.

неділя, 4 грудня 2016 р.